ЦАР, -я, ч. 1. Володар якої-небудь країни (як загальна назва, не титул). // Титул монарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. // перен., розм. Повновладний господар над ким-, чим-небудь; розпорядник. 2. перен. Який підпорядковує навколишніх своєму впливу або переважає всіх (все) чим-небудь. // Про звірів, птахів, рослини і т. ін. 3. У сполуч. з іншим іменником характеризує його як щось виняткове, найголовніше серед інших подібних.
Цар в інших словниках
| Цар — Тлумачний словник української мови |
| Цар — Фразеологічний словник української мови |