ЦАРИНА, -и, ж. 1. Околиця, край села. // заст. Ворота при в'їзді в село. 2. Місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін. // Те саме, що пасо-висько. 3. Необроблюване, поросле травами поле. 4. діал. Засіяне поле; посіви; лан. 5. перен. Сфера діяльності людини; ділянка, галузь.
Царина в інших словниках
| Царина — Тлумачний словник української мови |