Цебеніти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЦЕБЕНІТИ, -нить, недок., розм. Бити сильним струменем, з силою виливатися, литися (перев. про кров із рани). цебер, цебри, ч. 1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що має вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін.). 2. Конічна, перев. дерев'яна, посудина з дужкою, признач, для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. 3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін. // Посуд, що використовується на будівництві, в металургійній промисловості тощо.