ЦЕНЗ, -у, ч. 1. У Стародавньому Римі - періодичний перепис майна громадян для відповідного розподілу їх на податкові розряди. 2. Умови допущення особи до користування тими або іншими політичними правами. Освітній ценз. ** Вйборчий ценз - встановлені законом умови, необхідні для права брати участь у виборах представницьких органів державної влади; найпоширеніші з них: майновий, осілості, грамотності. 3. спец. Статистичний перепис. Промислові цензи. 4. Умова, потрібна для внесення підприємства в певний список, реєстр. 5. У Середні віки в Зах. і Центр. Європі - селянський податок, оброк.
Ценз в інших словниках
| Ценз — Словник чужомовних слів і термінів |
| Ценз — Тлумачний словник української мови |