Церква — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЦЕРКВА, -и; род. в. мн. -ков, ж. 1. Релігійна організація духівництва і віруючих, об’єднана спільністю вірувань та обрядовості. Автокефальна церква. Відлучати від церкви. 2. Будівля, в якій відбувається християнське богослужіння. Соборна церква.