Ціль — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЦІЛЬ, -і, ж. 1. Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. // Те саме, що мішбнь 1. Брати ціль. 2. перен. Те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. ** У цілях яких-для чого-небудь, із якоюсь метою.