Ціпеніти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЦІПЕНІТИ, -ію, -ієш, недок. Ставати нерухомим, втрачати гнучкість, рухомість (від холоду, вогкості, хвороби і т. ін.). // перен. Ставати скутим, нечутливим, стискатися від почуття страху, обурення, сильного переживання тощо. // Втрачати на деякий час здатність рухатися під впливом сильного відчуття, почуття.