Чавкати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧАВКАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. Просочуватися, просмоктуватися під тиском чого-небудь, видаючи характерні звуки чмокання, цмокання, хлюпання 1592 (про болото, твань, трясовину і т. ін.). // Спричиняти такі звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін. 2. розм. Жувати, голосно прицмокуючи гсоами; плямкати ротом. // перех. і без додатка.