Чара — Великий тлумачний словник сучасної української мови

ЧАРА, -и, ж. 1. Старовинна посудина для пиття вина. // Заздоровна чарка. // діал. Сковорідка. 2. перен. Про міру радощів чи горя, що випадає на долю людини. чарвака, -и, ж. Див. локайта.

Чара в інших словниках

Чара — Рідні імена. Слов'янський іменослов

Чара — Тлумачний словник української мови

Чара — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544