Чари — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧАРИ, -ів, мн. 1. заст. За старовинними уявленнями - магічні засоби, за допомогою яких чаклуни, знахарі тощо ніби здатні вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі - жмутки, мішечки, пакетики і т. ін.). 2. заст. Магічні дії та прийоми з використанням таких засобів; чаклунство. // Вплив цих дій. // Магічні властивості предметів, явищ, людей. 3. перен. Те, що захоплює, вражає кого-небудь (краса природи з усіма її виявами і т. ін.); чарівність. // Зовнішня привабливість людини та її внутрішня, душевна краса. // Велика естетична впливова сила слова, мистецтва і т. ін. Чари кохання.