ЧАРКА, -и, ж. 1. заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих. 2. Невелика посудина для пиття вина та спиртних напоїв. // Кількість напою, що вміщується в такій посудині. // Товариська зустріч, вечірка, де пригощають вином, спиртними напоями. // Заздоровна чара, що здебільшого супроводжується тостом. // Те, що п’ють (вино та спиртні напої). // Те саме, що пийцтво. ** заглядати в чарку; не розминатися з чаркою - частенько випивати.
Чарка в інших словниках
| Чарка — Тлумачний словник української мови |
| Чарка — Фразеологічний словник української мови |