Час

ЧАС, -у, ,. 1. філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття. 2. Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін. // мист. Один із трьох чітко визначених канонів єдності у творчому методі класицизму. // спорт. Тривалість пробігу, пропливу і т. ін. на певну дистанцію (у змаганнях або на тренуванні). // Послідовна зміна годин, днів, місяців, років і т. ін. // Міра тривалості всього того, що відбувається, здійснюється. //- Прийнятий країнами світу відрахунок тривалості за часовими поясами. ** Астрономічний час - час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця. З часом - у майбутньому; колись. Час від часу; від (од) часу до часу: а) через певні інтервали, проміжки (у 2 знач.); іноді; б) дедалі більше. Збряний час: а) (астр.) тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок; б) (перен.) момент здійснення усіх мрій та бажань. 3. Проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., протягом яких що-небудь здійснилося. здійснюється чи здійснюватиметься. // Певна пора дня, року і т. ін. ** даякий час - невеликий, чітко не окреслений проміжок тривалості чогось; недовго. До часу - до певної пори, моменту; тимчасово, поки що. Під час: а) о тій порі, коли щось триває, відбувається; б) те саме, що іноді. Свово часу: а) колись у минулому, у певний період чийогось минулого життя; б) коли необхідно буде в майбутньому; своєчасно. Час скоєння злочину - момент, в який злочинець скоїв кримінально караний вчинок. 4. Історичний період у розвитку природи і людства; визначена епоха або окремий етап у житті певного народу, держави, суспільства. За давніх часів. 5. Сприятливий, потрібний момент. // у знач, присудк. сл. Пора що-небудь робити, здійснювати. ** Іншим часом - згодом, колись, пізніше. На часі - на черзі дня. Не час - ще не слід чогось робити. 6. Проміжок у послідовній зміні годин, днів, не зайнятий основною роботою, справами, вивільнений для відпочинку, дозвілля тощо. 7. лінгв. Граматична категорія, що виражає відношення дії чи стану до моменту мовлення.