Червець — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧЕРВЕЦЬ', чарвця, ч., заст. Червень (див. чарвень').
ЧЕРВЕЦЬ2, червця, ч. 1. Хоботна комаха ряду рівнокрилих, яка живиться соками рослин; небезпечний шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев. 2. Яскраво-червона фароа, виготовлена з барвної речовини, наявної в тілі самки цієї комахи.