Череда — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧЕРЕДА1, -й, ж. Гурт свійських тварин (перев. великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом. // Група тварин, риб і т. ін. одного виду, які тримаються разом; зграя, косяк. // перен., розм. Велика неорганізована група людей, які разом кудись ідуть, прямують і т. ін.; юроа. // перен., чого, розм. Маса, велика кількість чого-небудь, скупченого, розташованого в одному місці. // перен. Ряд чого-небудь подібного одне до одного. // у знач, присл. чередбю. Один за одним, ряд за рядом.
ЧЕРЕДА*, -й, ж. Вид однорічних трав’янистих рослин родини складноцвітих, що використовуються в медицині.