ЧЕРЕПАХА, -и, ж. 1. Покритий роговим або шкірястим панциром плазун, який повільно рухається на коротких кінцівках, що, як і голова, можуть втягуватися в панцир. // перен., розм. Вайлувата, млява людина. 2. збірн. Рогові пластинки з панцира цього плазуна.
Черепаха в інших словниках
| Черепаха — Тлумачний словник української мови |
| Черепаха — Фразеологічний словник української мови |