Чинуша — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧИНУША, -і, ч., розм., зневажл. Те саме, що чинбвник. ЧИНШ, -у, ч., іст. Натуральний або грошовий податок, що його платили поміщикам чи на державу у феодальній Європі.