Чистик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЧИСТИК1, -а, ч., орн. Те саме, що ЧИСТИН1.
ЧИСТИК*, -а, ч. Паличка з наконечником для очищення робочих частин плугів, борін, культиваторів, сівалок і т. ін. від налиплої землі, рослинних решток тощо; істик.