ЧИСТО. 1. Присл. до чистий 1, 2, 4 - 9. Ц у сполуч. з прикм., займ. Підкреслює якість ознаки, названої прикметником, займенником. 2. у знач, присудк. сл. Про відсутність бруду, пилу і т. ін. де-небудь. // Про стан моральної чистоти, щирості, душевного спокою. 3. присл., розм. Зовсім, абсолютно. ** Геть-чисто - абсолютно, цілком, до кінця. 4. присл., у сполуч. з прикм. Підкреслює винятковість ознаки, названої прикметником; виключно. 5. у знач, порі ви. спол., розм. Ніби, неначе.// Точно, як; зовсім.
Чисто в інших словниках
| Чисто — Фразеологічний словник української мови |