ЧОЛБ, -а, с. 1. Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. // перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого-небудь. ** чолом [тобі, вам і т. ін.]: а) (заст.) шанобливе вітання при зустрічі; б) (ритор.) уживається на знак вдячності кому-, чому-небудь, визнання когось, чогось, відповідає за знач. сл. уклін. 2. Передня частина будівлі, споруди; фасад. // Передня частина печі. ** на чолі з ким - керований, очолюваний ким-небудь. На чолі кого, чого - керуючи ким-, чим-небудь, очолюючи когось, щось. Ставати (стоти, стнити і т. ін.) на чолі кого, чого - бути керівником, вожаком кого-, чого-небудь, очолювати когось, щось. 3. перен., заст. Найкраща, добірна частина кого-, чого-небудь.
Чоло в інших словниках
| Чоло — Тлумачний словник української мови |
| Чоло — Фразеологічний словник української мови |