ЧУТИ, чую, чуєш, недок. 1. перех. Сприймати за допомогою органів слуху які-небудь звуки. // у знач, вставн. сл. Чується. 2. неперех. Мати слух. 3. перех. Мати які-небудь дані, відомості про кого-, що-небудь, знати про кого-небудь із розмов, чуток і т. ін. 4. перех., також із спол. як, що і т. ін. Те саме, що відчувати 1 - 3. // Відчувати на дотик що-небудь. // Триматися, дотримуватися чого-небудь під час руху. // Знаходити в собі, виявляти, мати що-небудь. // розм. Передчувати, відчувати, здогадуватися (звичайно про щось неприємне). ** Не чути себа - бути дуже схвильованим. 5. Виявляти, розпізнавати, знаходити кого-, що-небудь за допомогою органів нюху. // Передчувати близькість чого-небудь. Чути нюхом. 6. у знач, присл. Чутно, видно. 7. у формі 2 ос. теп. ч. чуєш, чуєте і рідко мин. ч. чув. Уживається для підкреслення сказаного, звернення уваги на кого-, що-небудь.
Чути в інших словниках
| Чути — Тлумачний словник української мови |