ШАЙКА*, -и, лг., розм. Група людей, що спільно чинять розбій, злочини; банда. // зневажл. Компанія людей, об'єднаних спільними інтересами, спільними ознаками.
ШАЙКА2, -и, ж., діал. Шалька (див. шблька1 1). ШАЙНІСТЬ, -ності, лг., заст. Честь, шана. ШАЙНУТИ, -ну, -неш, док., зах. Війнути.