ШАНУВАТИ, -ую, -уєш, недок., перех. 1. Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. // також у спол. зі сл. повік, свято іт. ін. Цінячи когось, вшановувати.// чим і без додатка. Виконувати якісь церемоніальні дії, здійснювати певний ритуал, вшановуючи когось. // також із сл. глибоко. Надавати чомусь великого значення; цінити. // Цінячи, берегти. // розм. Брати до уваги; зважати на щось. ** Прошу любити й шанувати, жарт. - усталена формула, яка вживається, коли знайомлять кого-небудь з кимось. шанувати пам'ять: а) згадуючи кого-небудь, виявляти чимось свою повагу, пошану; б) вшановуючи кого-, що-небудь, відзначати пам'ятну дату, річницю, ювілей тощо. 2. Виявляти турооту, дбати про кого-небудь; піклуватися, доглядати. // Ставитися з особливою повагою, ніжністю, виявляючи турооту, піклування (перев. про членів родини). // у сполуч. зі сл. себе. Дбати про себе, про своє здоров’я; берегтися. 3. чим і без додатка, розм. Пригощати когось, пропонувати поїсти й випити; частувати. // Припрошувати випити або поїсти, пригощаючи, частуючи.
