Шанці — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШАНЦІ, -ів, мн. (одн. шанець, -нця, ,.). 1. військ. Земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи. 2. спец. Цегляні та інші підпорки (перев. в печі).