ШАПКА, -и, ж. 1. Головний соір (перев. без полів, м'який, теплий). /1 також з ім. вушанка, зюйдвестка, папаха і т. ін., з прикм. моря ц ь к и й та ін. Головний соір спеціального призначення, певної форми чи виготовлений з певного матеріалу. // у сполуч. зі сл. червона, розм., заст. Розсильний. 2. перен. Предмет куполоподібної форми; покриття чогось, що має таку або подібну форму. // Верхня куполоподібна частина рослинності (перев. про крони дерев). // також з ім. сніг або прикм. сніговий, білий, розм. Снігове покриття куполоподібної форми. // Покриття верхньої частини гори (перев. снігове). І/ Густе волосся; шевелюра. // чого, у сполуч. з ім. дим , курява, п і н а і т. ін. Те, що покриває верх чого-небудь, клсоочиться, знаходиться над чимось. ** Полярна шапка - льодовий і сніговий покрив полюса, а також хмара над ним. 3. Верхня частина гриба. 4. Суцвіття соняшника. 5. с. г., розм. Сніп, що покриває зверху копу, стіжок і т. ін. 6. спец. Заголовок великим шрифтом, тематично спільний для кількох статей у газеті, журналі тощо. 7. розм. Міра, кількість чого-небудь, що може вміститися в такому головному соорі.
Шапка в інших словниках
| Шапка — Тлумачний словник української мови |
| Шапка — Фразеологічний словник української мови |