Шарф — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШАРФ1, -а, ч. 1. Зіткана чи сплетена річ верхнього одягу у вигляді довгої смуги, якою кутають шию, накривають голову або плечі. 2. заст. Кольоровий пояс або пов'язка через плече, що були розпізнавальним знаком генеральського та офіцерського звання в дореволюційній російській армії.
ШАРФ2, -а, ,., муз. Органний регістр з родини мікстур з трсоами вузької мензури.