ШАФА, -и, ж. 1. Рід великих меблів, що мають форму високого ящика з дверцятами і служать для зберігання одягу, білизни, книжок, посуду тощо. //Такий рід меблів, менших за розміром, признач, для зберігання певних предметів. 2. спец. Пристрій у вигляді ящика з дверцятами, що має певне призначення (для сушіння, випікання чого-небудь і т. ін.).
