Шашіль — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШАШІЛЬ, -шеля, ч. і розм. -шелі, ж. Коричневий жук завдовжки 2-3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи борошні, точать їх. // перен. Те, що рсинує щось, мучить когось, викликає сумніви ТОЩО.