Швендяти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШВЕНДЯТИ, -яю, -яєш, недок., розм. Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. // Бродити, блукати де-небудь. // Бувати де-небудь з певною метою. // Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи. // до кого. Приходити до кого-небудь. //- до чого. Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку.