ШВИДКИЙ, -а, -Е. 1. Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. // Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). //- Схильний поспішати з чимсь. //- Спритний (про руки). //- до чого, перен., розм. Який легко реагує на щось, прнимається чимсь. // у знач. ім. швидкий, -кого, ч. Те саме, що Швидкий поїзд (див. поїзд). 2. Який відзначається великою частотою рухів, стрімкістю. // Який виконується, здійснюється енергійно, активно, відзначаючись високим темпом. // Поспішний (про мовлення, розмову і т. ін.). //- Меткий (про очі, погляд). // перен. В якому виявляється жвавість. // Який активно, інтенсивно діє. //- у знач. ім. швидкі, -кої, ж. Танок, що виконується у прискореному темпі. Швидка допомога. 3. Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу, незабаром; скорий. 4. Який характеризується особливою швидкістю здійснення чогось. // Скоромину-щий, недовговічний.
Швидкий в інших словниках
| Швидкий — Фразеологічний словник української мови |