ШЕЛЬМУВАННЯ, -я, с. 1. іст. Прилюдне ганебне покарання, запроваджене військовим статутом Петра І, коли засуджених на смертну кару чи вічне заслання оголошували позбавленими честі, судового захисту, цивільних прав і т. ін. 2. Дія за знач, шельмувати 2.
