Шепеливий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШЕПЕЛИВИЙ, -а, -є. Який вимовляє свистячі звуки (с, з) як шиплячі (ш, ж) (про людину). // у знач, ім. шепеливий, -вого, ч.; шепелива, -вої, ж. Тни (та), хто має таку ваду мови. // Неправильний, викривлений щодо вимови цих звуків (про мовлення, вимову і т. ін.). // Нездатний відтворювати точні для свистячих звуків мовні рухи.