Шептати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШЕПТАТИ, шепчу, шепчеш, иедок. 1. перех. і неперех. Говорити, вимовляти щось дуже тихо, пошепки. // перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін. 2. неперех., з ким, також зі сл. оди н до одного, між собою. Розмовляти тихо, пошепки; шептатися. 3. перех. і неперех., розм. Передавати чутки, поговори, розмови. 4. перех. і неперех., від чого, над ким - чим. Чаклуючи, промовляти наговір, приворот.