ШЕСТЕРИК, -а, ч. 1. заст. Запряг із шести коней. // у знач, присл. шестериком. Шістьма кіньми. 2. Давньоруська міра (ваги, об’єму, ліку і т. ін.), що містить або нараховує шість якихось одиниць, а також предмет, який складається з шести частин.
Шестерик в інших словниках
| Шестерик — Тлумачний словник української мови |