ШИБАТИ1, -аю, -Аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. Ударяти по чому-небудь, ударятися об щось; бити, битися. // перен. Раптово, несподівано з’являтися (про думки, почуття). 2. неперех. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про полум'я). //- Почати сильно віяти (про вітер, запах тощо). // перен. Вибухати, вириватися (про гучний звук, крик, лемент і т. ін.). // перен. З'являтися від збудження, хвилювання.
ШИБАТИ2, -Аю, -Аєш, недок., на кого, діал. Бути схожим, скидатися на кого-небудь.
Шибати в інших словниках
| Шибати — Тлумачний словник української мови |