ШИК', -у, ч., розм. 1. Особлива вишуканість у манері триматися, одягатися і т. ін. // у знач, присудк. сл. Задовольняє в найвищій мірі, є чудовим. 2. Багатство, розкіш, пишнота, розраховані на вражаючий ефект.
ШИК2, -у, ч., військ., заст. Стрій, шеренга.
Шик в інших словниках
| Шик — Словник чужомовних слів і термінів |