Шкіра — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШКІРА, -и, ж. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин. 2. Матеріал, одержаний шляхом хімічної й механічної* обробки шкури соитої тварини. ** шагренева шкіра - те, що має здатність поступово й невпинно скорочуватися, зменшуватися. 3. Матеріал, що ним замінюють вичинену шкуру. ** Чбр-това шкіра - блискуча тканина, перев. чорного чи білого кольору, що відзначається великою міцністю. 4. розм. Кора, оболонка якої-небудь рослини чи ії плоду. Шкіра апельсина. Шкіра огірка. 5. зах. Шкура. Вовча шкіра. Шкіра ведмедя.