ШНУР, -і, ч. 1. Тонкий мотузок, сплетений з кручених ниток чи пасом прядива. // Матеріал у вигляді такого мотузка, яким оздоблюють, прикрашають що-небудь або який використовують для виготовлення чогось. // Стрічка для відокремлення, ізоляції чогось. // Шворка (перев. натерта вугіллям, крейдою і т. ін.), яку використовують будівельники, маляри та інші для одержання на чомусь прямої лінії, для розпланування чогось, трасування тощо. // Те саме, що висок*. 2. Електричний дріт із кількох ізольованих жил. 3. Пристрій у вигляді мотузка з пороховим наповненням, яке служить для підпалювання вибухової речовини. ** Бікфордів шнур, тех. - вогнепровідний шнур для запалювання вибухової речовини. 4. перен., рідко. Низка, ряд чого-небудь. 5. заст. Міра довжини, що приблизно дорівнювала 45 ме трам.
Шнур в інших словниках
| Шнур — Словник чужомовних слів і термінів |
| Шнур — Тлумачний словник української мови |