ШПИЛЬКА, -и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозсочастої вилочки. 2. Рід невеликої металевої голки з круглою голівкою на тупому кінці, яку використовують перев. для приколювання чого-небудь. // Велика голка з гарно оздобленою головкою, що вживається як предмет туалету або прикраса для одягу. // також у сполуч. зі сл. англійський. Особливий вид приколки, що застібається. // Прикраса з застібкою для приколювання її до жіночого плаття біля шиї або на грудях; брошка. 3. перен. Колюче, уїдливе зауваження; ущипливе слово. 4. Невеликий стержень, шпеник, цвях без головки; кілочок. // У шевській справі -спеціальний цвяшок без головки, яким прибивають підметку. // У машинобудуванні - болт без головки з нарізкою на кінцях, що служить для скріплення деталей. 5. розм. Дуже тонкий каблук жіночого взуття. // мн. Черевички з такими каблуками. 6. Листок хвниної рослини; хвоїнка. // У деяких рослин - колючка, шип. 7. Тверда колючка на тілі деяких тварин; голка.
Шпилька в інших словниках
| Шпилька — Словник чужомовних слів і термінів |