Шпиндель — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШПИНДЕЛЬ, -я, ч. 1. Головний вал верстатів з обертальним рухом, у пристроях якого закріплюють оброблювані деталі або різальні інструменти. 2. Веретено в прядильній машині. 3. Вертикальна вісь чого-небудь (котушки, суднового шпиля і т. ін.).