Штемпель — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШТЕМПЕЛЬ, -я, у. 1. Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що служить для одержання відбитка, для накладання печатки, клейма. // Відбиток, одержаний за допомогою такого приладу. 2. Печатка, знак. 3. діал., заст. Героова марка.