Штиль — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШТИЛЬ1, -ю, у. Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.) або дуже слабкий вітер; безвітря. ** мартвий штиль - повне безвітря.
ШТИЛЬ2, -ю, у., муз. Вертикальна риска, яку додають до овалу половинної, четвертої, восьмої, шістнадцятої і т. д. ноти.
ШТИЛЬ4, -ю, у., заст. Стиль, кшталт.
ШТИЛЬ4, -я, у. Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна).