Штукатурити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШТУКАТУРИТИ, -рю, -риш, недок., перех. і без додатка. 1. Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.); тинькувати. 2. перен., розм., ірон. Покривати обличчя білилами, надмірно його пудрити.