ШТУРМ, -у, ч. 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. // перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. // перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. Брати штурмом. 2. розм. Те саме, що штурмівщина.
Штурм в інших словниках
| Штурм — Словник чужомовних слів і термінів |
| Штурм — Тлумачний словник української мови |