ШУМ1, -у, у. 1. Сукупність різноманітних звуків, які швидко змінюються за частотою і силою; глухі звуки, що зливаються в одноманітне незлаго-джене звучання. // Безладне звучання багатьох голосів; гомін, галас. // Різноманітні звуки якогось населеного пункту. 2. лінгв. Звук, який утворюється в порожнині рота без участі голосу, під час проходження повітряного струменя через перешкоди в мовному апараті. 3. тех., мед. Звук з неясно вираженою тональністю. Шум у моторі. дискретний шум - шум однієї частоти, серцевий шум - шум, що виникає в порожнинах серця І в надклапанному відділі висхідної частини аорти або легеневого стовоура, внаслідок порушення в них ламінарного потоку крові. Структурний шум, спец. - шум, що розповсюджується поверхнями конструкцій.
ШУМ2, -у, ч. 1. Непрозора й легка пузирчаста маса, яка утворюється на поверхні деяких рідин при сильному збовтуванні, нагріванні, бродінні і т. Ін.; піна. //- Непрозора й легка пузирчаста маса, що утворюється мильною водою. 2. Рясний ПІТ, піна, що покриває розгарячілого коня. // Пузирчаста слина, що з'являється у тварин (перев. при втомі, захворюваннях, від злості і т. ін.). ** Зел 6-ний шум - густий листяний покрив на деревах у лісі, а також шелест, утворюваний ним. 2. рідко. Те саме, що вир 1.
ШУМ*, -у, у., етн. Танок, що його ведуть дівчата, ставши у два ряди і взявшись за руки, ніби заплітаючи тин. // Назва міфічної Істоти, згадуваної в піснях, якими супроводжується цей танок.