Шурф — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ШУРФ, -у, у., гірн. Вертикальна, рідше похила гірнича виробка (перев. невеликої глибини), прокладена з поверхні землі для розвідування та добування корисних копалин, вентиляції шахт, проведення вибухових робіт і т. Ін.