ЩАБЕЛЬ, -бля, ч. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині. // Поперечна планка в драбині воза. 2. заст. Східець. 3. переи. Етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь. // Становище, рівень, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь. // Розряд, підрозділ у чому-небудь, що має градацію. 4. Кожний звук музичного звукоряду, гами, ладу.
Щабель в інших словниках
| Щабель — Тлумачний словник української мови |
| Щабель — Фразеологічний словник української мови |