Щавель — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЩАВЕЛЬ, -влю, ч бот. Трав’яниста, перев. багаторічна, рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії та медицині.