Щедрий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЩЕДРИЙ, -а, -е. 1. Який охоче ділиться своїм майном, коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. /1 у знач. ім. щбдрий, -рого, ч. Тни, хто не шкодує витрачати іцо-небудь. // перен., на що, в чому. Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. 2. Великий за розміром; значний. // перен. Надмірний, перебільшений. 3. Багатий на що-небудь, чимсь. // Бсиний, розкішний. // Наявний у значній кількості; густий, рясний. // Дуже відчутний, інтенсивний у своєму вияві. ** Щбдрий вочір - вечір напередодні Нового року (31 грудня за старим стилем).