Щиголь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЩИГОЛЬ1, -гля, ч. Невеликий співочий птах родини в'юркових, який має яскраве строкате оперення.
ЩИГОЛЬ2, -гля, ч., розм. Різкий удар пальцем (перев. середнім або вказівним), зігнутим за допомогою великого пальця (зазвичай в лоб або по голові).