ЩИРИЙ, -а, -є. 1. Який прямо, безкорисливо, чисто-сердечно виражає свої почуття, думки; відвертий, правдивий. // Який охоче приймає кого-небудь, наділяє чимсь від душі; приязний, гостинний. // Уживається у підписах для вираження сердечної прихильності до кого-небудь. // Який є виявом доброго, сердечного ставлення (про вітання, подяку і т. ін.). //- Прнинятий сердечною теплотою, відвертістю. // Який виражає справжні, непідробні почуття, думки. // Сповнений ласки, доброти, душевності; привітний. // Сповнений життєвої правди; правдивий. Щире прохання. Щирий друг. * Від (од) щирого серця: а) (у сполуч. з діесл., що виражають побажання, вітання) палко, від усієї душі; б) (у сполуч. з діесл. розказувати, розповідати іт. ін.) відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. 2. Справжній, дійсний. // Який по-справжньому вірить, дотримується чого-небудь. // Безпосередній і глибокий (перев. про почуття). // Значний за ступенем вияву; щедрий. // Без домішок, непідробний, чистий. Щире золото. 3. на що, до чоло і без додатка. Самовідданий, старанний, завзятий. // Сповнений самовідданості, старання,завзяття.
Щирий в інших словниках
| Щирий — Тлумачний словник української мови |